Що колектори не мають права робити: 7 заборон, які часто порушують

Коли ви прострочили платіж за мікрокредитом, МФО може передати ваш борг колекторам. І ось тут починається найцікавіше. Багато хто думає, що колектори можуть «тиснути» майже як завгодно: дзвонити посеред ночі, погрожувати, писати в соцмережі вашим друзям. Насправді їхні дії жорстко обмежені законом. І якщо ви знаєте свої права — ви можете зупинити тиск одним повідомленням.

У 2026 році правила гри суттєво змінились: колектори зобов’язані працювати лише в межах закону про споживче кредитування та захист прав боржників. Ось що вони не мають права робити — і що робити вам, якщо це вже сталось.

1. Дзвонити коли завгодно і скільки завгодно

Закон обмежує частоту комунікацій. У період прострочення колектор може:

• дзвонити не частіше ніж 2 рази на добу (і не більше ніж 1 раз у вихідний день, якщо це не робочий час);
• надсилати повідомлення (SMS, email, месенджери) не частіше ніж 4 рази на добу;
• особисті зустрічі — не частіше ніж 1 раз на тиждень.

Заборонені дзвінки з 22:00 до 8:00 у будні та з 18:00 до 9:00 у вихідні. Якщо вас турбують частіше — це вже підстава для скарги.

Схвалюють найчастіше сьогодні

до 150 000 грн на картку за 5-15 хвилин

0,01% на день для нових · до 169 дн. строк · без довідок

Дізнатися свою суму →

Перевірка не впливає на кредитну історію

2. Погрожувати фізичною розправою або «проблемами»

Найпоширеніша тактика залякування — фрази на кшталт «ми знаємо, де ви живете», «приїдемо і поговоримо», «ваші діти постраждають». Це пряме порушення. Колектор не має права погрожувати:

• насильством (навіть натяком);
• пошкодженням майна;
• розголошенням інформації третім особам;
• кримінальним переслідуванням без підстав.

За такі погрози передбачена адміністративна відповідальність, а в разі реального тиску — навіть кримінальна.

3. Розповідати про ваш борг іншим людям

Колектор може спілкуватися лише з вами (якщо ви не заперечуєте) і, за згодою, з вашим представником. Він не має права телефонувати вашим родичам, сусідам чи роботодавцю, щоб «натиснути» через них. Виняток — лише якщо ви самі вказали контактну особу в договорі. Якщо колектор розповів про борг вашому братові або колезі — це порушення банківської таємниці та закону про захист персональних даних.

4. Прикидатися поліцією, судом чи банком

Деякі колектори використовують «легенди»: представляються працівниками виконавчої служби, поліції, прокуратури або «юридичного відділу суду». Це заборонено. Колектор зобов’язаний назвати своє ім’я, назву компанії та підставу для дзвінка. Якщо він відмовляється або погрожує «офіційними органами» — це шахрайство або порушення.

5. Забирати майно без рішення суду

Колектор не має права «вилучити» ваш телевізор, телефон чи авто. Опис і арешт майна можливі лише після рішення суду та в рамках виконавчого провадження. Навіть якщо ви підписали договір, де вказано, що «майно переходить у заставу» — це не означає, що колектор може просто прийти й забрати його. Це робить тільки державний виконавець.

6. Шантажувати кредитною історією «назавжди»

Запис про прострочення зберігається в кредитній історії, але не назавжди — зазвичай кілька років після погашення. Колектор не може «знищити» вашу історію в обмін на оплату «штрафу» або «комісії за прискорення». Це типова схема шахрайства. Також вони не мають права вимагати оплату за «зняття арешту з рахунку» — це робиться лише через суд.

7. Погрожувати «посадити» вас за 5000 гривень

Кримінальна відповідальність за несплату боргу не настає, якщо ви не вчинили шахрайство (наприклад, не взяли кредит за чужим паспортом). Борг — це цивільно-правова проблема. Максимум, що загрожує — суд і стягнення через виконавчу службу. Тому фраза «ми подамо заяву про шахрайство» — це тиск, а не реальна загроза.

Що робити, якщо колектор порушує ваші права

Не мовчіть. Ви маєте чіткий алгоритм дій:

1. Зафіксуйте порушення. Запишіть розмову на диктофон (це законно), збережіть SMS-повідомлення та скріншоти листувань.
2. Надішліть письмову вимогу. Ви маєте право відмовитися від спілкування з колектором — надішліть листа (з повідомленням про вручення) на адресу МФО або колекторської компанії. Після цього вони можуть спілкуватися лише з вашим адвокатом.
3. Поскаржтеся в НБУ. Національний банк регулює діяльність МФО та колекторів. Подати скаргу можна через сайт НБУ або письмово. Додайте докази — вони розглядають такі звернення.
4. Зверніться до поліції. Якщо є погрози або шантаж — це вже порушення кримінального кодексу. Напишіть заяву за фактом погроз.
5. Проконсультуйтеся з юристом. Безкоштовну первинну консультацію можна отримати в центрах безоплатної правової допомоги — вони є в кожному обласному центрі.

Важливо розуміти: наявність боргу не робить вас «безправним». Закон захищає вас від свавілля. І чим швидше ви почнете діяти, тим швидше припиниться тиск.