Ви маєте право їх не впускати: що колектори робити не можуть
Прострочення — це неприємно, але це не означає, що ви втратили всі права. Навпаки: саме в цей момент у вас їх стає більше, ніж здається. Бо коли кредитор починає «вибивати» борг, він потрапляє під ті самі правила, що й будь-яка інша людина чи компанія в Україні.
Розберемо конкретно: що вам не мають права робити, як це зафіксувати і куди звертатися. Без юридичного жаргону — так, як пояснив би друг.
Дзвінки вашим родичам, сусідам і на роботу
Це найпоширеніший прийом, і саме він найчастіше незаконний. Колектор має право спілкуватися про ваш борг лише з вами — і з тими, кого ви самі письмово на це уповноважили. Ваша мама, колега чи людина, яка просто стоїть поруч у списку контактів, згодою не давала.
Якщо вони телефонують рідним, пишуть їм у месенджери або приходять додому до батьків — це вже не «нагадування», а порушення. Вам не потрібно доводити, що ви не винні. Достатньо зафіксувати сам факт.
Погрози, тиск і «зустрічі» на роботі
Те, що лякає найбільше, майже завжди за межею закону. Не можна:
- погрожувати вам або вашим близьким — здоров'ю, майну, репутації, роботі;
- казати, що «посадять», «заберуть квартиру» чи «опишуть усе завтра» — це блеф, і вони це знають;
- приходити без запрошення додому або на робоче місце, влаштовувати «розмову» при колегах;
- писати вашій родині, що ви «шахрай», у спільні чати, на сторінки в соцмережах;
- турбувати вас у нічний час — телефоном, повідомленнями, у будь-який спосіб.
Якщо таке відбувається — це не «частина правил гри». Це привід скаржитися, і скарга працює швидше, ніж багато хто думає.
Що зробити вже сьогодні: 5 кроків
- Записуйте кожен контакт. Дата, час, хто телефонував, що казав. Дзвінки на телефоні зазвичай зберігаються — не видаляйте їх.
- Фіксуйте розмови. Якщо є можливість записати — записуйте. Скріншоти повідомлень, голосові, фото візиту — усе це докази.
- Попросіть рідних говорити прямо. Проста фраза: «Я не маю до цього відношення, більше не телефонуйте мені» — і далі не вести розмову. Сам факт цих дзвінків варто записати.
- Подайте скаргу. До Національного банку України (він регулює ринок фінансових послуг), до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до поліції — якщо є погрози чи тиск.
- Не вирішуйте на емоціях. Не беріть новий кредит, щоб «закрити старий» під тиском, і не переказуйте гроші «на місці» за усною вимогою. Платіть лише за офіційними реквізитами.
Що вони можуть робити насправді
Щоб було чесно: певні речі вони робити можуть. Нагадувати вам про борг у денний час, надсилати письмові вимоги, повідомляти про передачу справи до суду, звертатися до суду з позовом — усе це в межах закону.
Різниця проста: нагадування і суд — можна, залякування і тиск на близьких — ні. Якщо вам телефонують спокійно й пропонують домовитися про графік платежів — це нормально. Якщо погрожують, соромлять при інших або дістають ваших рідних — це вже порушення, і ви маєте право на нього реагувати.
Ще один момент, про який часто забувають: сума до стягнення не може перевищувати ту, що передбачена договором і законом. Якщо вам раптом називають цифру, яка «виросла» вдвічі, — вимагайте письмовий розрахунок із розшифровкою. Усні цифри нічого не варті.
Прострочення — це фінансова проблема, яку можна вирішити. А тиск на вас і вашу сім'ю — це проблема того, хто тисне. І тут закон на вашому боці.